Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам`ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Конфуцій

понедельник, 30 января 2017 г.

Виступ на МО



Смолінське  навчально –виховне  об΄єднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів- гімназія – позашкільний навчальний заклад» Кіровоградської області Маловисківської районної ради.




Тема. «Інтегровані уроки як форма організації навчання у початковій школі»


                                                       Курбатова Валентина Василівна
                                                        Вчитель методист
                 
  


                                            2017 рік.


Інтегрований урок як нова форма організації  навчання  у початковій ланці освіти
Переорієнтація суспільства на розвиток людини зумовили якісно нові вимоги до вивчення шкільних предметів. Дисциплінарна організація знань, що відповідала певному історичному етапові, нині поступається місцем новій, нетрадиційній. Такий розвиток науки передбачав ще В.Вернадський: “Справа в тому, – зазначав він, – що ріст наукового знання ХХ століття швидко стирає межі між окремими науками. Воно дедалі більше спеціалізується не за науками, а за проблемами. Це дає змогу, з одного боку, надзвичайно глибоко вивчати явище, а з іншого – охоплювати його з усіх точок зору”
Важливим напрямком методичного оновлення уроків, як зазначає О.Савченко,  є проведення їх на основі інтеграції змісту, відібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми .

Питання інтеграції навчального матеріалу різних дисциплін знаходили своє висвітлення в працях К.Ушинського та В.Сухомлинського. Так, наприклад, К.Ушинський вважав, що розвивати мову окремо від думки неможливо, що мова не є щось відокремлене від мислення, а, навпаки, є його творіння, розвивати ж слово перед думкою навіть шкідливо, бо читання і запис слів, не підкріплений конкретними уявленнями і образами, веде до формалізму.
Більш вдалою була інтеграція за різними видами діяльності, яку запровадив В.Сухомлинський у шістдесятих роках, проводячи уроки мислення в природі, що включали об’єднані знання з рідної мови, розвитку мовлення, читання і природознавства. Він рекомендував цілісне ознайомлення через сприйняття, уяву, мислення і мовлення, вважаючи, що розвиток мислення серед природи сприяє кращому засвоєнню рідного слова в усіх його барвах, виражальних засобах, а це збагачує пам’ять дитини, сприяє успішному розумовому розвиткові.
 Тенденція уваги до проблеми інтеграції, започаткована К.Ушинським та В.Сухомлинським, значно розширилася і поглибилася в дослідженнях українських вчених – Л.Варзацької, М.Вашуленка, О.Савченко, Н.Світловської, І.Беха, І.Волкової, М.Іванчук та ін. Увага провідних дидактів і методистів до проблеми інтеграції пояснюється тим, що це об’єднання спрямоване на посилення інформаційного змісту та емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню додаткового цікавого матеріалу, що дає можливість з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань учнів
Аналіз науково-методичних досліджень свідчить, що інтеграція в дидактиці розглядається в двох аспектах:
1) як мета навчання, що передбачає створення цілісної уяви про навколишній світ як єдине ціле, у якому всі елементи взаємозв’язані;
2) інтеграція – як засіб навчання, що орієнтований на зближення предметних знань, встановлення між ними взаємозв’язків.
Велика увага приділяється інтеграції знань у початковій школі, оскільки, на думку М.Вашуленка, для цього існують об’єктивні причини й передумови, зокрема:
- необхідність усунути перевантаження дітей;
- скоротити кількість навчальних годин протягом тижня і вилучені години віддати для предметів розвивально-виховного циклу;
- інтегрований курс у початкових класах може без додаткових витрат вести сам класовод, оскільки йому доводиться навчати школярів цих предметів у традиційній ізоляції (на відміну від старших класів, де інтеграція курсів вимагає переучування вчителя, наповнення його знаннями з іншого предмета, що інтегрують з тим, який він викладає  Одним із напрямків методичного забезпечення уроків у початкових класах, як зазначає О.Я. Савченко, є проведення їх на основі інтеграції змісту. Інтегровані уроки ставлять за мету “спресувати” споріднений матеріал кількох навчальних дисциплін навколо однієї теми; розкрити загальні закономірності предметів, явищ, що відображаються у відповідних навчальних дисциплінах; навчити дітей бачити світ цілісним та вільно орієнтуватися в ньому. Такі уроки ґрунтуються на міцних міжпредметних зв’язках, що дає можливість продемонструвати цілісність освіти, розвивати на новому якісному рівні творче мислення, інтелект та емоційні образні почуття дітей молодшого шкільного віку.
Які шкільні дисципліни можуть бути зінтегровані? Аналіз чинної програми для початкової школи дозволяє зробити висновок, що всі предмети початкової ланки мають своєрідний інтеграційний потенціал. Варіанти інтегрованих  уроків є різноманітними. Можна зінтегрувати не тільки два, але й навіть 3, 4, 5 предметів на одному або декількох уроках. Але нам на курсах говорили, що можна тільки   два предмета зінтегрувати і математика не буде інтегруватися ні з яким предметом.  Але не потрібно забувати, що в основі інтегрованих уроків повинна бути близькість змісту провідних тем різних предметів та їх логічний взаємозв’язок.
Якими ж, на  думку вчених, є ознаки інтегрованого уроку? Насамперед, це урок, який розв’язує конкретні та перспективні завдання інтегрованого курсу, бо є його складовою частиною. Якщо інтегрований урок один із певної теми, він розв’язує коло завдань, які можна виконати тільки завдяки інтегруванню. Але в будь-якому випадку інтегрований урок не може бути ізольованим, “випадати з теми”. Він органічно поєднаний із попереднім та наступним уроками, він є складовою всього навчально-виховного процесу.
Зважаючи на це, виділяють фактори, що сприяють активній розумовій діяльності в процесі інтегрування навчальних предметів:
Ø прийняття сполучення предметів для інтеграції;
Ø ретельний відбір вмісту, методів, прийомів, враховуючи вікові особливості дітей;
Ø адекватність дій учителя та його вихованців.
Інтегрований урок вимагає від педагога ретельної підготовки, професійної майстерності та натхнення особистісного спілкування. Необхідно, щоб даний урок був єдиним цілим, мав один “колір”, а не був схожий на ковдру, зшиту з клаптиків.
У дидактиці початкового навчання розроблено предметну типологію інтегрованих уроків. На основі аналізу чинних програм для 1-4 класів визначаються можливі типи інтеграції навчального матеріалу з окремих навчальних предметів (Савченко О.Я.).
У методичному аспекті, з’ясовуючи типологію інтегрованих уроків, важливо передбачити сукупність параметрів. Пропонуємо типологію за сукупністю таких основ:
1) цільової (з якою метою і на якому етапі оволодіння мовними знаннями доцільною є інтеграція навчання);
2) мовної (залежно від змісту виучуваного, його лінгвістичної природи вивчаємо частини мови, будову слова чи члени речення, зв’язок між словами);
3) тематичної (урок на морально-етичну тему, про природу чи такий, який розкриває дітям світ культури, що є наріжним каменем нашої духовності);
4) предметної (з яких навчальних предметів доцільно інтегрувати блоки знань навколо однієї теми);
5) діяльнісної (який вид емоційно-образної діяльності є домінуючим, слугуючи засобом активізації пізнавальної і мовленнєвої діяльності);
6) організаційної (тривалість інтегрованого уроку у 1-4 класах, варіативність організаційних форм (колективної, групової, індивідуальної діяльності); доповнення уроку як основної організаційної форми такими заняттями, як екскурсія, урок мислення серед природи, урок-свято тощо).
Основними темами, наскрізними у початковому навчанні, є: “Я у світі природи”, “Я – у світі культури”, “Я – серед людей”.
З огляду на сукупність дидактичних цілей кожного з уроків, відведених на вивчення того чи іншого розділу, теми програми, вчитель визначає головні та супровідні цілі. Керуючись головними дидактичними цілями (домінантно), він знаходить оптимальне поєднання інтегрованих засобів навчання, уникаючи небажаного нагромадження видів діяльності, що тільки стомлює дітей, гальмує, а не активізує словесну творчість.
  Сконструйована система уроків мови й мовлення з огляду на сукупність дидактичних цілей створює повноцінні умови для ефективного використання завдань з різним рівнем творчості й самостійності; міжпредметних зв’язків та інтегрованих засобів навчання. Завдяки такій організації навчально-виховного процесу створюється мотив діяльності; кожному учневі програмується шлях від дій, спільних з учителем, однокласниками, - до самостійних; від діяльності за наслідуванням через конструктивну до творчої праці (з орієнтацією на зону найближчого розвитку – Виготський Л.С.).
СТРУКТУРА ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ МОВИ Й МОВЛЕННЯ
У структурі інтегрованого уроку мови й мовлення виділяється три етапи:
1) формування задуму висловлювання (орієнтування в умовах спілкування та планування тексту);
2) творення тексту (усно й письмово);
3) виразне читання (розповідання) складених творів, редагування, обговорення, зіставлення з творами письменників (чи за зразком, складеним учителем).
Етап формування задуму висловлювання співвідноситься з такими етапами мовленнєвої діяльності, як орієнтування, планування; на ньому вирішуються такі завдання:
Ø актуалізація чуттєвого досвіду, знань учнів про предмет висловлювання;
Ø активізація слів, словосполучень, речень, необхідних для вираження думки;
Ø удосконалення способів мовленнєвої діяльності (“азбуки мовлення”), найголовніших опорних умінь;
Ø спостереження за виражальними можливостями слова, граматичних форм, колективний добір влучних слів;
Ø розвиток навичок грамотного й каліграфічного письма, граматичних умінь.
Етап творення дитячих зв’язних висловлювань відповідає третьому етапу мовленнєвої діяльності – реалізації задуму. Управління дитячою творчістю здійснюється через багато варіативні мовленнєві завдання, які спонукають дітей до складання тематично близьких казок, розповідей, міркувань, віршів. Як правило, пропонується кілька блоків завдань на розвиток зв’язного мовлення з різною мірою допомоги та рівнем творчості.
Етап редагування, обговорення дитячих творів, зіставлення зі зразками художньої літератури є завершальним, він зорієнтований на четвертий етап мовленнєвої діяльності – контроль. Доцільним тут є виразне розповідання в особах складених творів, драматизація, створення пластичних етюдів, виконання ілюстрацій чи колективних композицій, добір влучних заголовків до дитячих творів.
                    Структура інтегрованого уроку.
 .
І. Організація класу
1. Привітання
2. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Повідомлення теми, мети та завдання уроку
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІV. Актуалізація та коригування опорних знань з усіх інтегрованих  предметів
Цей етап доцільно провести у формі змістовної, лаконічної, чіткої бесіди (8-10 хв), підготовка до якої потребує особливої уваги вчителя.
V. Повторення та аналіз основних фактів, подій, явищ
VІ. Творче перенесення знань і навичок учнів у нові ситуації
VІІ. Узагальнення та систематизація навчальних досягнень дітей
VІІІ. Підбиття підсумків інтегрованого уроку
Учитель разом зі своїми вихованцями співвідносять досягнуті результати з поставленими метою та завданнями уроку, аналізують недоліки у діяльності учнів (якщо такі є) і виявляють резерви підвищення ефективності даного уроку. Вчитель також повідомляє про реалізацію змісту уроку та рівень навчальних досягнень молодших школярів.
ІХ. Домашнє завдання (окремо для кожного з інтегрованих предметів початкової школи)
Вивчаючи можливості інтегрованого навчання, можна переконатися, що за цією методикою – майбутнє. Змістовні та цілеспрямовані інтегровані уроки вносять у звичайну структуру шкільної освіти новизну, оригінальність; сприяють формуванню цілісної картини світу, розгляду предмета з кількох сторін, дозволяють систематизувати знання; створюють сприятливі умови для реалізації особистісно орієнтованого, розвивального навчання молодших школярів. Методично правильні побудова і проведення інтегрованих уроків сприяють підвищенню зростання професійної майстерності вчителя, тому що вимагають від нього володіння методикою сучасних технологій навчально-виховного процесу. Вчитель по-новому бачить і розкриває предмет, який викладає, ясніше усвідомлюючи його співвідношення з іншими науками.




 .
Література
1.     Вашуленко М.С. Інтегрування завдань з рідної мови й читання. – Початкова   школа. – 1994. –  № 6. – С.13-16.
2.     Вернадский В.И. Размышление натуралиста. – М.: Просвещение, 1975. – Кн. 2. – С.54.
3.     Іванчук М. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. –  № 5. – С.10-13.
4.     Луцик Д.В., Зимульдінова А.С., Філь Г.О., Химин О.Ф. Рідне слово в рідній школі. Інтегроване вивчення читання та української мови в 2 класі. – Перша частина. – Дрогобич, 2003. – 187 с.
5.     Луцик Д.В., Зимульдінова А.С., Філь Г.О., Химин О.Ф. Рідне слово в рідній школі. Інтегроване вивчення читання та української мови в 2 класі. – Друга частина. – Дрогобич,    2004. – 311 с.
6.     Луцик Д. Проблема інтеграції навчально-виховного процесу в початкових класах, шляхи її розв’язання // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Шляхи інтеграції навчально-виховної роботи в початкових класах”. – Дрогобич, 1997. – С.5-8.
7.     Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. – К.: “Магістр – S”, 1997. – 256 с.

Комментариев нет:

Отправить комментарий