Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам`ятаю. Те, що я роблю, я розумію. Конфуцій

понедельник, 30 января 2017 г.

Виступ на обласній конференції



Смолінське навчально- виховне обʼєднання «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів –гімназія – позашкільний навчальний заклад»
Кіровоградської області, Маловісковської районної ради.





Виступ на обласній конференції.
«Використання спадщини В.О.Сухомлинського»





                                                       Вчитель – методист
                                                       В.В. Курбатова.


                                    2016 рік.
                 «Що було головним в моєму житті?
                           Без вагань відповідаю:   любов до дітей»
                                                                 В.О.Сухомлинський



Хто він?
Жила собі  на землі Людина. Вчилася , трудилася, ходила до школи, свою землю любила. Вирішила Людина красу довкілля дітям подарувати – вчителем стати . Поїхала зі свого села до Кіровограда і там , В інституті , вивчилася на вчителя. Тільки не довелось Людині довго на землі своїй працювати. Налетіли вороги – чорні яструби. Поранило Людину. Найкращі лікарі лікували його, вилікували поранену руку і тіло, але на війну більше Людина йти не могла. 


Сказали лікарі : «Багато на світі зла , Чорні хмари війни закривають світ краси та добра. Йди до людей, Добротворцю, краси рідної землі охоронцю, даруй людям красу, вчи добра….» Людина пішла між люди, творила красу до останнього подиху, дарувала людям радість. Воїн знову став  Вчителем, створив для своїх учнів «Школу радості». У доброті та радості Людина виховувала гарних красивих людей, здатних нести у світ мир, добро та красу. Тією Людиною був……В.О. Сухомлинський.
Сторінка за сторінкою
Листаю книгу я
Великої і творчої людини,
Що в кожному вбачала особистість
І розуміла серце кожної дитини.
                         Ось знову на галявині іде урок
                         Про рідне і з дитинства всім знайоме
                         І доторкнеться до кожної душі
                          Те лагідне, те поетичне слово.
Так, треба бути справжнім Педагогом
І лагідну, чутливу душу мати
Щоб до останньої краплини
Так щиро серце дітям віддавати.  
                    А.Березовська,В.Курбатова
Цей вірш ми написали з колегою, коли готували творчий звіт на районну педагогічну конференцію «Використання спадщини В.О. Сухомлинського», В нашій Смолінській початковій школі №3 більше 10 років працювала творча група   під керівництвом Мороз Т.А. , Лукаш Н.А.,  Бондаренко Г.А. Про свою групу Г.А. написала так:
Про роль науки  в педагогіці ми знаємо
Тож в праці вчених – педагогів всі вивчаємо
Є в школі творча група надбання
«Спадщини Сухомлинського використання»
О Сухомлинський наш наставник, наш учитель,
У справі розвитку дитини просвітитель.
                                    Серед природи мислення уроки,
                                     Вони є джерелом думки,
                                    Поліпшують з природою стосунки.
                                     Педагогічна також є майстерня
                                    Навчає сіять вічне, добре зерня.
Де вчитель творчо з учнем співпрацюють
Досягненнями творчими дивують:
Є тут «Вік живи і вік учись» всі знають,
Тож про новини вчителям доповідають
Тут добре знають, що «Свій розум май»
                                     Та все таки і людей питай.
                                      І вислів «Діло майстра величає»
                                    В творчій групі кожен за мету сприймає»
                                    Щоб здібність вчителя зросла
                                     В учнівську творчість перейшла,
                                     Тоді лише прийде успіх,
                                     Бо без ядра, то не горіх.

Отже найголовніше завдання творчої групи було:розпізнавати, виявляти в кожного учня його неповторну індивідуальність, талант, його особистість, розвивати творчі здібності учнів, творчу уяву, фантазію, вчити учнів відчувати красу природи шляхом спостережень, турботливого ставлення до оточуючого; виховувати доброту, милосердя, співчуття, любов і почуття гордості за рідний край.
       Форми роботи творчої групи різні. Традиційно кожен рік вересень місяць – це місячник присвячений дню народження В.О. Сухомлинського. Щорічно проходить карусель педагогічного таланту – уроки мислення серед природи. Це уроки рідної мови, читання, математики, природознавства, та інші.  Це і конференції, і виступи на семінарах, Засідання «круглого столу»,  «карусель»  педагогічних досліджень, тренінги, інсценізація казок В.О. Сухомлинського, створення банку педагогічних ідей по використанню спадщини педагога, обговорення книги В.О. Сухомлинського «Сто порад вчителю», творча лабораторія «Від творчого вчителя до творчого учня»,  випуск стіннівок «Ми казкарики», ведення альманаху дитячих казок «Створимо нову казку», Збір перлин віршованих творів , малювання ілюстрацій до казок В.О. Сухомлинського. Завершується навчальний рік творчим звітом кожного вчителя «Подивись на учня і побачиш його вчителя.»

       Зупинюсь на де яких видах робіт. Коли вчитель у своєму мовленні вживає крилаті вислови, прислівʼя, приказки, влучні слова, то він стає цікавім співбесідником.
            От і я вам пропоную тренінг на тему «Слово» . Перший учасник називає половину прислівʼя, а сусід повинен продовжити його і запропонувати свою половинку прислівʼя іншому.
Слово не горобець___________вилетить не спіймаєш.
Від теплого слова_____________і лід розмерзається.
Гостре словечко_______________коле сердечко.
Після тренінгу з вчителями переходимо до тренінгу з учнями. І поступово ми почали помічати, що наші учні також вживають у мовленні прислівʼя, приказки і вміють вчасно іх застосовувати.
          Майже на кожному уроці  наші вчителі складали з дітьми твори – мініатюри .Для цього придумували незвичні теми творів, щоб дитина могла пофантазувати, придумати щось не звичайне, небувале. Це дає можливість будити думку дитини і проявити себе  в ролі автора твору.
Наприклад.   «Чому сонце жовте?»
                          «Чому діти такі допитливі?»
                          «З якою швидкістю літає баба Яга на мітлі?»
                          «Чому гроші не ростуть на дереві?»
Але , перед тим, як складати з дітьми твори – мініатюри ми з вчителями у своїй педагогічній майстерні самі вчимося складати твори.
  Тренінг. «Склади твір – мініатюру». Робота в групах.
Пропоную розділитися на 4 грпи і отримати завдання.                             
1-група-« Чому веселка має сім кольорів?»
2група – «Чому сонце жовте?»
3 група – « Чому діти такі допитливі?»
4 група – «Чому гроші не ростуть на дереві»
! група  - навесні дівчинка посадила сім квіток різного кольору. Вона старанно доглядала за ними. Та якось пішов холодний дощ. Дівчинка злякалася за квіти, прибігла до них – на стеблах не було жодної квітки. Зато в небі стояла семикольрова веселка.
2 група – Дуже давно сонце було сіре – сіре і дуже сумне. Це помітили бджілки на землі. Вони зібрали багато меду, полетіли до сонця й пофарбували його в золотий медовий колір.  Сонечко зраділо друзям, засяяло і дотепер радіє щодня.                    
 Хочеться зупинитися на перлинках дитячої творчості. Це складання загадок:
·       Руденька, хитренька,  шубка пишненька (Березняк В.)
·       Хвіст пухнастий, Хутро золоте, в лісі живе, курей краде.(Гросул Таня)
·       Хоть не шию я ніколи, та голок у мене доволі.(Ліннік Саша),
 Віршів, казок.
Вырш про вчительку.
Учителько ! Розумна, добра, мила,
Хай до небес про Вас злітає слава,
Хай люблять діти й доленька щаслива
Й піклуючись шанує хай держава! (Саша Ч.  4 клас)

               Осінь.
В цьому році осінь тепла
Бавить нас своїм теплом.
Вона справжня чарівниця,
 Ми радіємо гуртом.
                                          Все надворі стало жовте,
                                          Пахне яблуком в саду.
                                          Взявши кошики маленькі,
                                          По грибочки до ліску. (Діхтяренко Діма).
От творчого вчителя до творчого учня. Це і є результат нашої творчої групи, а творча спадщина В.О. Сухомлинського для вчителів – цінне джерело безперервного розвитку та удосконалення професійної, психолого –педагогічної майстерності.

Комментариев нет:

Отправить комментарий